Регочуть і свистять на палубі матроси<br />
(штурмує у бакборт важкий зелений вал),<br />
а берег золотий зникає у провал...<br />
Команда: Поворот! — Кріпити троси!

За хмарами пахтять багряні папіроси.<br />
У сказі шерестень реве машини шал.<br />
За вдарами у кіль, мов бомба... Інтервал...<br />
На палубі свистять за працею матроси...

Вода, вода й вода, та хвилі океану...<br />
У рубці капітан — схиливсь на карту рвану:<br />
О, важко, важко як у чорну пітьму йти!

Як би не завести на скелю чи на камінь...<br />
І карта, наче пух, кружляє під руками<br />
й обвалами вали гарпунять у борти.

ЖИВУ, ПРАЦЮЮ. Харків, 1930, с. 29-31.