Ранесенько, акації ще спали...
Ранесенько, акації ще спали...
Ранесенько, акації ще спали,<br /> росою ще не сплакались кущі,<br /> ми йшли удвох, і вишні осипали<br /> рожевий цвіт на трави і хвощі.
Стояла тиша. Плесо придніпрове<br /> торкала чайка, вигнуте крило.<br /> А сонце, сонце, сонце — пурпурове! —<br /> такого ще ніколи не було.
А ми ішли. Нас вишні осипали.<br /> Ще довго буде пам'ять там ходить.<br /> Ранесенько, акації ще спали...<br /> Мовчали ми, щоб їх не розбудить.