Гуго фон Гофманнсталь<br />
Провесна

Перекладач: М.Орест

Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Вітер біжить<br />
Крізь голість алей<br />
І подихи мчить<br />
Дивних речей.

Він втіхою падав<br />
На плач і печаль<br />
І волос погладив,<br />
Розмаяв жаль.

З акацій стрясав<br />
Квітучу вроду,<br />
Гарячим подав<br />
Тілам охолоду.

Торкався він<br />
Уст веселих,<br />
Шептався в зелах<br />
Ожилих долин.

Як звук ридальний,<br />
Крізь флейту пробіг,<br />
Повз вечір прощальний<br />
Потік без доріг

І німо проплив<br />
Крізь шепти кімнати,<br />
І сяйво вгасив,<br />
Нагнувшись, лампади.

Вітер біжить<br />
Крізь голість алей<br />
І подихи мчить<br />
Дивних речей.

Справляючи біг<br />
Крізь голі алеї,<br />
Жене кереї<br />
Тіней блідих

І аромат,<br />
Дань країв,<br />
Де вчора вночі<br />
Він пролетів.