Андромаха

Чом ти рвешся, Гекторе, до бою,<br />
Де Ахілл, роз'ятрений журбою,<br />
За Патрокла мститься ворогам?<br />
Як тебе огорне мла Ереба,<br />
Хто навчить синка твого, як треба<br />
Спис метать і спів складать богам?

Гектор

Жінко-любко, не вдавайся в тугу!<br />
Щоб зломити недруга потугу,<br />
За вітчизну стану я грудьми.<br />
За святині, за кохану Трою<br />
Я впаду, як подоба герою,<br />
I зійду без жалю в царство тьми.

Андромаха

Заржавіють в домі твої лати,<br />
Заніміють ковані булати,<br />
Пропаде Пріама славна кров.<br />
Підеш ти в оселі невеселі,<br />
Де над Стіксом плачуть асфоделі,<br />
В хвилях Лети вмре твоя любов.

Гектор

Всі мої чуття і поривання<br />
Хай поглине Лети вирування,<br />
А любові не оддам...<br />
Чуєш ти під мурами погрози?<br />
Дай меча, втамуй горючі сльози,<br />
Я любові Леті не оддам!

Переклад М. Лукаша