Я кинув там камінь і слухав —<br />
Прогалина тихо ковтнула —<br />
Приповз я і глянув без руху,<br />
Тривога слова всі забула…

Втім, скічка біжить на долину!<br />
Хто здержить? Стрілою майнула<br />
Упала в прогалину синю<br />
І — мовби ніколи не була!..

Я радо б журбу свою кинув,<br />
Що серце від неї холоне,<br />
Хай слід би за нею загинув!<br />
Плитка на се пропасть бездонна.

***

Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.