Проливний дощ скоро вдарить
Проливний дощ скоро вдарить
А де ж ти бував, мій синку малий?<br /> А де ж ти бував, улюблений мій?<br /> Я лазив на двадцять імлистих верхів'їв,<br /> Я брів шістьома кривими дорогами,<br /> Я дерся крізь нетрі семи темних пралісів,<br /> Я був біля мертвих п'ятьох океанів,<br /> Я виходив тисячі миль в пащі цвинтаря,<br /> І проливний, і проливний, і проливний, і проливний,<br /> І проливний дощ скоро вдарить.
А що ж ти бачив, мій синку малий?<br /> А що ж ти бачив, улюблений мій?<br /> Бачив я немовля і вовків кругом нього,<br /> Бачив шлях із алмазів і нікого на ньому.<br /> Бачив гілку суху, із якої кров капала,<br /> Бачив зали, де кров з молотків цебеніла,<br /> Бачив білу драбину, затоплену хвилями,<br /> Бачив безліч промовців, язики в них поламані,<br /> Бачив зброю і леза в руках малих підлітків,<br /> І проливний, і проливний, і проливний, і проливний,<br /> І проливний дощ скоро вдарить.
А що ж ти чув, мій синку малий?<br /> А що ж ти чув, улюблений мій?<br /> Я чув, як грім гуркотів застережливо,<br /> Я чув гуркіт хвилі, що може втопити світ,<br /> Я чув сто барабанщиків, їхні руки мигтіли,<br /> Я чув шепіт мільйонів, ніхто їх не слухав,<br /> Я чув стогін голодного й сміх надовкола,<br /> Я чув пісню поета, що вмер у канаві,<br /> Я чув плач, то був клоун на темній алеї,<br /> І проливний, і проливний, і проливний, і проливний,<br /> І проливний дощ скоро вдарить.
А що ж ти зустрів, мій синку малий?<br /> Кого ж ти зустрів, улюблений мій?<br /> Я зустрів малюка біля мертвого поні,<br /> Я стрів білого пана, що гуляв з чорним псом,<br /> Я зустрів юну жінку, її тіло палало,<br /> Я зустрів одну дівчину, вона дала мені райдугу,<br /> Я зустрів чоловіка, зраненого любов'ю,<br /> Я зустрів чоловіка, зраненого ненавистю,<br /> І проливний, і проливний, і проливний, і проливний,<br /> І проливний дощ скоро вдарить.
А що ти робитимеш, синку малий?<br /> А що ти робитимеш, улюблений мій?<br /> Я збираюся йти, поки дощ не ударив,<br /> Я піду у найглибші, найдрімучіші нетрі,<br /> Де людей так багато, а їх руки порожні,<br /> Де частинки отрути наповнюють води,<br /> Де хатинка в долині зустрічає в'язницю,<br /> А обличчя катів завжди добре приховані;<br /> Там де голод бридкий, а про душі забули,<br /> Там де чорний це колір, а нуль це твій номер,<br /> І я це розкажу, я цим буду жити і дихати,<br /> І відлунням від гір увійду в кожну душу,<br /> І я буду пливти, аж прийдеться тонути,<br /> Та я чутиму пісню іще й не почавши співати —<br /> І проливний, і проливний, і проливний, і проливний,<br /> І проливний дощ скоро вдарить.