Про очі
Про очі
І.<br /> В реальнім царстві дня і ночі,<br /> Де справно глузд над світом править.<br /> Ще тільки очі, тільки очі,<br /> Єдині очі кажуть правду.<br /> Крізь безголосся, крізь мовчання,<br /> Крізь грати слів і пересудів<br /> Відвертістю, немов мечами,<br /> Ще пробиваються до суті.<br /> І не рятують маскаради,<br /> І хай вуста белькочуть інше –<br /> Вони всесильно-безпорадні,<br /> Вони яке – святі і грішні,<br /> Вони над ницістю регочуть,<br /> Вони умовності ламають,<br /> Бо тільки очі, тільки очі<br /> Престижних масок не вдягають.<br /> І хай тремтить лякливий розум,<br /> І хай боїться потрясіння –<br /> Крізь очі в нас заходять грози,<br /> І землетруси, і прозріння,<br /> З очима важко розминутись,<br /> В них – струм оголеного болю...<br /> ...В цій правді можна захлинутись –<br /> Ну відведи, благаю, погляд!
ІІ.<br /> У кадрі сну на плівці ночі,<br /> Мов світлотіні нереальні,<br /> Твої прийшли до мене очі –<br /> Такі чужі,<br /> Такі жадані.<br /> Жагуча мить,<br /> Хмільна неправда,<br /> Луна, озвучена чеканням...<br /> Сміється розум –<br /> Чесно радить<br /> Душі звільнитись від кохання.<br /> Кайдани слів і поговорів,<br /> Себе від себе ніде діти:<br /> І дві зорі згоряють з горя<br /> По двох роз'єднаних орбітах..<br /> Тому крізь темні хащі ночі<br /> У душу, клопотами скуту,<br /> Твої прийшли до мене очі<br /> Сказати щось.<br /> А що – не чути...