Є в нас дівчинка Маринка,<br />
Зовсім крихітна дитинка.<br />
І сестричка Галочка,<br />
Галочка-стрибалочка.<br />
І руда вусата киця —<br />
На малюнок подивіться!

Ось Маринка спить у ліжку,<br />
А круг ліжка бродить кішка.<br />
Кішка спинку<br />
Вигинає<br />
На Маринку<br />
Поглядає.

— Ой, як добре у колисці<br />
А мені немає місця...<br />
Я не хочу спать сама,<br />
В мене й ліжечка нема.

Я пішла б собі в комірку,<br />
Тільки мишачі там нірки,<br />
Мишенята<br />
Там стрибають,<br />
Киці спати<br />
Заважають.

Я заснула б на вікні —<br />
Буде холодно мені.<br />
Я заснула б у кутку,<br />
У кутку на килимку,<br />
Тільки там сидить Жучок,<br />
Не пускає у куток.

Ой, як добре у колисці!<br />
Може, й киці буде місце?<br />
Наша кішка — в ліжко скік!<br />
До Мариночки під бік,<br />
Вмить згорнулася в клубочок<br />
І тихесенько вуркоче.

Тут прибігла Галочка,<br />
Галочка-стрибалочка,<br />
Подивилась — от біда!<br />
Спить у ліжечку руда.<br />
— Ах ти ж, киця, наша киця!

Так робити не годиться,<br />
Бо Мариночка мала<br />
Налякатися могла!..<br />
А Мариночка прокинулась,<br />
Побачила кішку — і сміється!