ПОВІСТЬ ПРО ЗАГУБЛЕНУ ДУШУ
і
Будинки стояли схожі один на одного, як унітази. Цегляні п'ятиповерхові потвори ("Сіцілізм, кузькіна мать!") з однаковими під'їздами, дверима, балконами, вікнами, з однаковими дахами і цоколями, вони навіювали таку нудьгу безпросвітну, що випадковий перехожий намагався чимшвидше вибратися з цього безликого стовпища. Бо й люди, здавалося, живуть тут такі самі безли...