Повіяли вітри буйні<br />
Да над синім морем;<br />
Забилося серце моє<br />
Перед лютим горем.

Повіяли вітри буйні<br />
З холодного краю;<br />
Розлучили з дівчиною,<br />
Котру я кохаю.

Да не вітри: люди злії<br />
Мені се зробили;<br />
Самі мене звели з нею,<br />
Самі й розлучили.

Перестали вітри буйні,<br />
Всюди стало тихо;<br />
А у мене, нещасного,<br />
Все на серці лихо.

Як листочок одірваний<br />
Зелений весною,<br />
Як травиця покошена.<br />
На зорі косою.

Поки роса не обсохне,<br />
Поти й зеленіє;<br />
Не ростиме вона більше,<br />
Як сонце пригріє.

Нескошена травиця<br />
Сонечка бажала;<br />
А тепер на теє зійде,<br />
Щоб скорій зав'яла.

І листочок зелененький<br />
Зсохне й пожовтіє;<br />
Так і моє серце бідне<br />
Молодим змарніє.

І в мене неначе в грудях<br />
Дещо одірвалось;<br />
Не легше мені на серці,<br />
А ще гірше сталось.

Очі мавши, я не бачу<br />
Радосного в світі;<br />
Все обридло, все огидло,<br />
Не хочу більш жити.

Ніч темная мені як день,<br />
А місяць як сонце;<br />
Плачу! плачу! один, бідний,<br />
Сівши пів оконце.

Чого? — Спитаться у мене —<br />
Я і сам не знаю;<br />
Чого серце тяжко б'ється,<br />
Чого я бажаю?

Любив, кохав я дівчину,<br />
І вона клялася,<br />
Що кохає мене дуже,<br />
Далі й продалася.

За худобу проміняла,<br />
Серцю було тяжко;<br />
Я кохав її по правді,<br />
Забуть було важко.

Не раз плакала зі мною,<br />
Не раз і сміялась;<br />
Казала, що тільки в світі<br />
Мною і втішалась.

Як побачу, було, слізки —<br />
В грудях важко стане,<br />
Прошу, було: "Не плач, серце", —<br />
Поки перестане.

Зате ж, було, як веселу,<br />
Де я її стріну,<br />
Щасливіший всіх на світі<br />
Був на ту годину.

Тепер бачитись ніколи<br />
Не хочу я з нею;<br />
Не люблю я людей в світі<br />
З такою душею.

Що божаться не по правді<br />
Да душу ламають;<br />
Такії уже ніколи<br />
Добрі не бувають.

Дак не сеє серце моє<br />
Дуже так турбує;<br />
Не од сього душа моя<br />
Бідная сумує.

А такий вже уродився,<br />
Мабуть, я на світі;<br />
Безталанний і безщасний,<br />
Щоб вік свій тужити.

Ой повійте, вітри буйні!<br />
Застогни, дубрава;<br />
Нехай піде на злих людей<br />
Всюди худа слава!