Послухаю цей дощ
Послухаю цей дощ
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.<br /> Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.<br /> Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,<br /> і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!
А це уже віки. Ніхто уже й не зна,<br /> в туманностях душі чи, може, Андромеди —<br /> я в мантіях дощу, прозора, як скляна,<br /> приходжу до живих, і згадую про мертвих.
Цілую всі ліси. Спасибі скрипалю.<br /> Він добре вам зіграв колись мою присутність.<br /> Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.<br /> І, може, це і є моя найвища сутніть.