* * *

Пощо прикидаєшся ти? —<br />
То вітер, то камінь, то птиця...<br />
Пощо посміхаєшся ти,<br />
Як з неба раптова зірниця?

Не муч, не торкайся долонь!<br />
Оддай мене віщій гризоті...<br />
Тиняється п'яний вогонь<br />
На висохлім сірім болоті.

І Муза протяжно співа,<br />
Діряву накинувши хустку,<br />
Її чудотворні права —<br />
В жорстокім і юному туску.

Липень 1915