Понад хмари! Понад хмари, брате!
Вийди в гори з навісної хати! На верхах самотніх там ще тихо,
не зайшло туди ще людське лихо. Не витають там весняні чари,
вітер там горою, низом — хмари. Але кращі там сніги лискучі,
ніж на долах повінь, град і тучі. Краща студінь, пустка там сонлива,
ніж весна на долах нещаслива. Тихий світ там буде твій учитель,
сам ти — свій суддя і потішитель! 1899