Мовчить Чернак, не снить Король,<br />
А сльози — кап! "Прощайте, кури,<br />
І ви, кохані, рідні мури..."<br />
Ось-ось розітнеться пароль [1] —<br />
І вийде ворог злий, похмурий.<br />
Всю ніч не заснуть вороги<br />
І дуже гострять остроги.

І ранок в злотому вінку<br />
На обрій вийшов і всміхнувся.<br />
Король прокинувсь, стрепенувся,<br />
Хотів гукнуть: "Ку-ку-рі-ку!" —<br />
Та враз закашлявсь, поперхнувся:<br />
Він погляд Чернака зустрів<br />
І журно голову схилив.

Ось-ось почнеться бій... Шумлять,<br />
Як арфи, сосни; вітер грає.<br />
До сина мати припадає,<br />
І сльози курячі біжать...<br />
Уже із ношами ідуть,—<br />
Кого ложать, понесуть?!<br />
"Ну, сходьтесь: раз! Ну, сходьтесь: два!" —

Сказали разом секунданти[2].<br />
А може б, помирились, франти[3],<br />
Поки ще ціла голова<br />
І не порвались аксельбанти[4].<br />
Король говорить: "Нізащо!"<br />
Чернак буркнув: "Мовчи, ледащо!"

І стали битись юнаки<br />
Дзьобами, крилами, ногами,<br />
Впивались в груди острогами<br />
І пір'я кидали шматки,<br />
І кров гарячими струмками<br />
Текла, шуміла під ногами.<br />
І рило підвела свиня,

Пішла туди, де кров лилася,<br />
Свинячим гнівом зайнялася:<br />
"А що це тут за метушня?<br />
Зчинили крик! Мовчать мені!<br />
Заснуть не даєте свині!"<br />
Король утік... а на кілку<br />
Чернак гукнув: "Ку-ку-рі-ку!"

[1] Пароль — знак, число (авт.).

[2] Секунданти — свідки поєдинку.

[3] Франти — джиґуни, модно вдягнені чоловіки.

[4] Аксельбанти — прикраси на військовій одежі.