* * *

Поете! Будь собі суддею,<br />
І в ночі тьми і самоти<br />
Спинись над власного душею,<br />
І певний суд вчини над нею,<br />
І осуди, і не прости.

Устануть свідки темноокі<br />
Зо дна поблідлої душі,—<br />
І скажеш їй: у світ широкий<br />
Іди, не знаючи про спокій,<br />
І, согрішивши, не гріши.

1922