* * *

Подзвіння біля стін монастиря,<br />
Немов вечірній благовіст природи...<br />
І, сизокрила, в потьмянілі води<br />
Схиляє свій поблідлий лик зоря.

Біліють понад лукою човни,<br />
За ними линуть нетутешні тіні.<br />
Година дум, гіркотний час прозріння,<br />
Як тихо сходить місяць світляний!

[1914]