Подивилась ясно…
Подивилась ясно…
Подивилась ясно,— заспівали скрипки! —<br /> Обняла востаннє,— у моїй душі.—<br /> Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.<br /> Заспівали скрипки у моїй душі!
Знав я, знав: навіки,— промені як вії! —<br /> Більше не побачу,— сонячних очей. —<br /> Буду вічно сам я, в чорному акорді.<br /> Промені як вії сонячних очей!