Пізня осінь блудом блудить<br />
Між кущами в'ялих рож,<br />
Квітів вже вона не збудить,<br />
Сіє сльози сірих рос.

У лахміття грішне тіло,<br />
Як жебрачка, зодягла,<br />
Розпустила косу білу,<br />
Де поступить, в'ється мла…

Розпустила три морози<br />
І студено-срібну біль<br />
Та й холодні сіє сльози…<br />
Сад порошить заметіль.

***

Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.