Пісня про надвірну
Пісня про надвірну
Де гори високі і клекіт лелек,<br /> Де небо синіше за сині моря,<br /> Там квітне розмаєм на крилах смерек<br /> Під лагідним сонцем Надвірна моя.
Приспів:<br /> Надвірна — мрій палких перлина,<br /> Тріпоче усміх на устах.<br /> Надвірна — батькова стежина<br /> І маминої долі шлях.
Далеко дороги ясні пролягали<br /> І Бистриця в'юниться стрічкою в даль.<br /> Мій краю орлиний, тебе не змогли<br /> Здолати ні ворог, ні сива печаль!
Приспів.
Хай піснею линуть твої голоси,<br /> Луна у Горганах спочинок знайде.<br /> Для мене немає другої краси,<br /> Як ти, моє місто, завжди молоде.
Приспів.