Пісенька про космічного гостя
Пісенька про космічного гостя
Достигають яблука ранети.<br /> Рання осінь листя золотить.<br /> Гарний хлопець з іншої планети,<br /> може, завтра в гості залетить.
Діло звичне — міжпланетні мандри.<br /> Усміхнеться, зніме свій шолом.<br /> Скаже: — Там, в сузір’ї Саламандри,<br /> твій коханий бив тобі чолом.
Я спитаю: — Є у вас поети?<br /> Як по-марсіанськи — макогін?<br /> Знаєш, там туманність Андромрди,<br /> Хай не йде так часто на обгін.
Він посидить, трохи відпочине,<br /> цей мій дивний, нетутешній гість.<br /> Планетарно синіми очима<br /> про безмежний космос розповість.
Прийдуть люди з ним погомоніти,<br /> хлібом-сіллю я їх пригощу.<br /> Передам йому для Береніки<br /> білі айстри в крапельках дощу.
Перевірю техніку в ракеті,<br /> розкажу, як звуться журавлі.<br /> Хай посіє в себе на планеті<br /> жменьку слів із нашої землі.
Апарат космічний загуркоче,<br /> пропливе смарагдовий кортеж...<br /> — Добре, я коли-небудь заскочу.<br /> Ти в якій галактиці живеш?