Підкину монету: мигне<br />
Й на камені ляже віконцем,

Коли ти розлюбиш мене,<br />
Я хочу, щоб сяяло сонце.

Щоб місто діждалось тепла,<br />
І м'яко світилась природа,<br />
Й мене тихо вдалеч несла<br />
По вулиці хвиля народу.

Я дуже знеміг від зими,<br />
Зажурені очі незвикло:<br />
Все, чим опечалені ми,<br />
Здається, народжене взимку.

Щоб впала облога біди<br />
І пута найтяжчої туги,<br />
Нехай розквітають сади<br />
В далеких і ближніх округах.

Хай літо стоїть на землі,<br />
Як скажеш мені: — Не кохаю..

Монета лежить на орлі...<br />
На щастя чи лихо — не знаю.