Хмари насунулись... Тихше!.. Довкола<br />
Тіні химерні лягли,<br />
Ніби природи пресвітлеє чоло<br />
Думи сумні повили.

Хмари темнішають... Тихше!.. Що буде?<br />
Сльози? благання? жалі?<br />
Мукою сповнені висохлі груди<br />
Неньки святої — землі.

Все притаїлося... Тихше!.. З грозою<br />
Гучно гримітиме грім...<br />
Душі знеможені збудить до бою<br />
Покликом грізним, страшним!..