Я вітер вітаю<br />
I хвилі розліг.<br />
Блажен єси, краю<br />
Прапредків моїх!

О небо сумирне!<br />
О зела земні!<br />
Вам буду я вірний<br />
Всякчас і всі дні!

Як хміль обвиває<br />
Сердечно дуби,<br />
Так, серце безкрає,<br />
Все тут полюби!

Став легіт недвижний<br />
І лист не дихне —<br />
I чую я, ніжний:<br />
Тут люблять мене.

Блаките, як близько<br />
Ти в ріднім краю —<br />
Я тут із колиски<br />
До зір дістаю.

О Рейне величний!<br />
Котися і плинь!<br />
Вертайся, довічний,<br />
Мене не покинь!

Мій отче, як тужно<br />
Без тебе я жив,<br />
А нині знов мужньо<br />
Підношу я спів.

Ти сина окрити<br />
Жадаєш грудьми.<br />
О світлий, ці квіти<br />
Як дар мій прийми!