Чому тепер твій квіт зацвів,<br />
Чом пелюстки тремтять?<br />
Уже пора для снігурів,<br />
Уже всі квіти сплять.

Таж влітку сонечко було<br />
Для кожного зела,<br />
І силу віддало, й тепло, —<br />
Чому ж ти не цвіла?

Збагнула ти лишень тепер<br />
Могутній сонця клик,<br />
Коли вже лист останній вмер,<br />
І згус у стеблах сік.

Спізнилась ти в своїй красі —<br />
Минув осяйний час,<br />
На вітрі пелюстки усі<br />
Тріпочуть раз у раз.

Чому розквітла на сльоту?<br />
Чи вірила дарма,<br />
Що на тендітну красоту<br />
Та й зглянеться зима?

Тебе питати — то ж мана!<br />
Не скажеш і слівця.<br />
Ти просто маска ще одна<br />
Великого лиця.

Перекладач: Є. Крижевич