Марно ради пита,<br />
Вся засмучена,<br />
Україна свята,<br />
Перемучена.

Занедбали сини<br />
Рідну мовоньку,<br />
Не туди-бо вони<br />
Гнуть головоньку,

На пожитки густі<br />
Позіхаючи<br />
Та кишені товсті<br />
Напихаючи.

Дяка богу — всього<br />
Враз набралися:<br />
Від народу свого<br />
Одцуралися...

А поки що чуже<br />
Розшолопають,-<br />
Чого вміли, то вже<br />
Не второпають...

Ще й вирлають на мир<br />
Гірш Московщини:<br />
"Що за хлопський кумир<br />
Народовщини!"

Чн таких ти орлів<br />
Сподівалася,<br />
Як за них лила крів,<br />
Турбувалася?

Не так збавлять снаги<br />
Силоміцники,<br />
Як оті вороги,<br />
Підпомічники!