І
…І далі йдемо мертвими степами,
Я – мовчазний, печальний – колоніст…
"Он бачите, маячать свіжі плями,
Це ховрашок ссе кров і душу їсть.
Надовго він залишить в серці пам’ять".
І суховій – незваний степу гість —
Свавільними, крутими манівцями:
Де глянув – смерть, де став – і паща ями.
ІІ
Вмирає в спеці засніжений степ
І приспаний, зів’ялий, не шеле...