Одна тільки мова в мого милодана
Одна тільки мова в мого милодана,
Що немає на світі такої, як я.
А в самого на думці не краса, а придане,
Та худоба, та гроші, та земелька моя.
Бо він садить садок ради слив-ягідок
I викохує бджіл, щоб добути медок,
А за грішми хоч завтра на край світу дремене
Тож ізвідки у нього ще й кохання до мене?
Кохання твоє — то тільки з...