Тож поночіє: в мене руки чорні, обличчя сполотніле,
як після боротьби з примарами із диму.
Вже все позаду — і пляшки, й судно,
не знаю: чи мене любили, чи бачити бажали.
Газета, кинута на ліжко, дипломатичними новинами багата,
однак подолана: чотири сторінки — чотири сети.
Довкіл будинку цього в центрі міста — ліс високий,
в якім, напевно знаю: сліпий же...