Під жовтими хмарами<br />
ворон над містом кричить,

Притулку шукає на дереві<br />
ніч одпочить.

А жінка з Цзіньчжоу<br />
од кросен своїх не встає,

Прозору парчу<br />
невідомо для кого снує.

Спинила свій човник,<br />
а ниті пливуть золоті...

Як гірко їй ніч ночувати<br />
в журбі й самоті!