Хто в воза Коней запряга,<br />
То гречно їх не просить.<br />
Та добрий пан сказав, що вже<br />
Того порядку досить.

І, загнуздавши раз коня,<br />
Він став питати в його:<br />
— Чи вас у корінь запрягти,<br />
Чи з боку — і з якого?

Коштовні віжки почепить<br />
Чи з простої сириці?<br />
У голу руку взять батіг<br />
Чи брати й рукавиці?

Та, мабуть, Кінь невдячний був,<br />
А то й дурненький, може,<br />
Бо на ласкаві ці слова<br />
Він одповів негоже:

— Язик ваш любо так бринить,<br />
Як добрії цимбали,<br />
Але було б мене спитать,<br />
Як ще не загнуздали.

Я знаю — віжки всі цупкі,<br />
Чи з шовку, чи з ременю.<br />
Батіг усякий дошкуля,<br />
Як вам попався в жменю.

Та й ще скажу: як чортвіть-що<br />
Я тут возити маю,<br />
То краще б я не запрягавсь<br />
Ні в корінь, ані скраю.