Непевність
Непевність
Адам Міцкевич<br /> Непевність
Перекладач: Л.Первомайський<br /> Джерело: Міцкевич Адам. Вибране: Поетичні твори.— К.: "Веселка", 1984
Вдалині від тебе не тужу, не плачу,<br /> Розуму не трачу, як тебе побачу,<br /> А проте, як часом довго не стріваю,-<br /> Все чогось сумую, все когось шукаю.<br /> I в журбі до серця підплива питання:<br /> Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Ти з очей зникаєш, і вже я не в силі<br /> Одновити в думці риси твої милі,<br /> Хоч мені й говорить прагнення щоденне,<br /> Що ти завжди близько, завжди біля мене.<br /> Та мене хвилює давнє запитання:<br /> Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Сумував я тяжко, та своєї скрути<br /> Не давав ніколи я тобі відчути;<br /> Без мети блукав я і втрачав дорогу,<br /> А прибившись часом до твого порогу,<br /> Входив я, сховавши в серці запитання:<br /> Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Задля тебе навіть смерть була б легкою,<br /> В пекло я подався б для твого спокою,<br /> Хоч не маю зваги серцю наказати —<br /> I твоїм здоров'ям, і спокоєм стати.<br /> Сушить мені мозок те лихе питання:<br /> Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Як руки твоєї дотик відчуваю,<br /> Наче в любий спокій весь я поринаю.<br /> Я б заснув навіки в тую мить, здається,<br /> Коли б не будило серце, в котрім б'ється,<br /> Невідступно б'ється грізне запитання:<br /> Чи це тільки дружба, а чи це кохання?
Коли я цю пісню віршував без тями,<br /> Віщий дух моїми не владав устами,<br /> Сам не знаю звідки, стежками якими<br /> Узялися мислі і набігли рими,<br /> Як я в кінці вірша вкарбував питання:<br /> Що мене натхнуло — дружба чи кохання?
1825