Ненсі

— Чоловіче, годі свар!<br />
Нащо ця клятьба, сер?<br />
Шлюбна жінка — божий дар,<br />
Але не раба, сер!

— Таж коритись має хтось,<br />
Ненсі, Ненсі?<br />
Чоловік чи жінка — ось<br />
В чім питання, Ненсі!

— Що, коритися? Шукай<br />
Іншої рабині!<br />
Краще я скажу прощай<br />
I тобі, й хатині!

— Як покинеш, зажурюсь,<br />
Ненсі, Ненсі...<br />
Ну, а потім — обійдусь<br />
I без тебе, Ненсі!

— Скоро, скоро, підожди,<br />
У землі холодній<br />
Я засну... А як же ти<br />
Житимеш самотній?

— Небо дасть мені снаги,<br />
Ненсі, Ненсі,-<br />
Вік дожити без нудьги<br />
I без тебе, Ненсі.

— Ну, стривай же! Й звідтіля<br />
До твоєї хати<br />
З цілим пеклом буду я<br />
Кожну ніч літати!

— Що ж, візьму таку, як ти,<br />
Ненсі, Ненсі,-<br />
I втечуть усі чорти<br />
З переляку, Ненсі.