Немов прокинувся… І хоч<br />
бо щось силкуюся згадати<br />
зі сну.

Немов підходить мати.

А від отав надходить дощ.

"Я, мамо, ще не пригадав…" –<br />
моїм він голосом шепоче.<br />
Тріпоче… Бо чільце дівоче<br />
й лице жіноче цілував.

"Ще й не пригадуй…" – вже своїм<br />
шепоче голосом. Тріпоче…

Не вирвати чільце дівоче<br />
з отав космацьких, бо під ним<br />
волосся глухо палахкоче.