Не знаю, як це почалось.<br />
Прийшов, намовив мені хтось?<br />
Чи серце схаменулось: — "Мало!"?<br />
Чи щастя весен заблукало?

Навкруг долини зацвіли,<br />
джерела срібло розлили,<br />
і палац став зі знаком лева,<br />
на пальці — перстень королеви.

Упав самоцвіт на чоло —<br />
життя стобарвність і тепло.<br />
— Все, що корону прикрашало,<br />
обрана, посідай настало! —

Невже? Невже? І, сурмлячи,<br />
це прогриміли сурмачі.<br />
Перстами радости і віри<br />
я боязко торкаю ліру.