Не жалію, не зову, не плачу...
Не жалію, не зову, не плачу...
***
Не жалію, не зову, не плачу,<br /> Все мине, як з білих яблунь дим.<br /> Присягання золотом позначений,<br /> Я не буду більше молодим.
Вже нерівно стане серце биться,<br /> Холодок до нього проника,<br /> Тож і світ березового ситцю<br /> Не заманить босого блукать.
Дух бродяжий, ти все рідше ранню<br /> Звеш мене в незвідані путі.<br /> О, моє зів'яле розцвітання,<br /> Буйство зору, спалах почуттів!
Став скупішим я в бажаннях нині.<br /> Чи наснилось ти, життя мені?<br /> Ніби я весною в ранок синій<br /> На рожевім проскакав коні.
Тлінне все, що в світі нам явлене.<br /> Тихо ллється з кленів листу мідь.<br /> Будь же ти навік благословенне,<br /> Що прийшло прожить і одлетіть!