Не раз ми ходили в дорогу,<br />
Не раз ми вертались до хати<br />
І знову брели від порогу —<br />
Правдивої цілі шукати.

З борців насміхалася доля,<br />
Зростала, проте, їх громада.<br />
Добробут народний та воля —<br />
То наша найперша засада.

Борців не лякають пригоди:<br />
Шлях, мочений кров’ю та потом,<br />
Нас виведе в панство свободи<br />
Не нині, не завтра, так потім!

Аби не тікали ми труду,<br />
Не падали легко з ударів,<br />
Пригляньмось до нашого люду,<br />
Як сум йому очі охмарив!

Знедолений ладом ворожим,<br />
Він працею держить всі стани...<br />
Ходім же, брати, та поможем<br />
Порвати якшвидше кайдани!