Не бракувало нашій країні рятівників ніколи. З найдавніших часів. На початку минулого віку спалахнув, як бенгальський вогонь, Василь Назарович Каразін 1; через сто років чарував суспільство cвоїми вусами батько артільний Левитський2 — творці утопій про можливість існування поруч з процвітаючим паном процвітаючого мужика.
Григорович Матісон теж мав мрію ущасливити людність, тільки не через гро...