Ой впилася, моя матінко, від ножа,<br />
А заснула, моя матінко, край коня.<br />
Пісня

Не дайте, щоб заснула край коня,<br />
То наша мати. Іншої не буде.<br />
Бо кине вас. І піде межи люди<br />
Чужинними шляхами навмання.<br />
Не дайте, щоб заснула край коня.

Сурмлять газети, радіо гука,<br />
Що живемо у віці атомовім,<br />
І хоч за все ми заплатили кров'ю,<br />
Та час вже других цінностей шука.

Історія не є ракетний жах,<br />
Вона мов шлях від чужини до хати.<br />
І щастя буде. Тільки ви не дайте,<br />
Не дайте, щоб впилася від ножа.

1968