Написав листа Панас<br />
І послав до "Зірки":<br />
"БудИ вчитЕся наш клас<br />
ТількІ на пІтірки.

Я про це уже казав<br />
В піонЄр загоні.<br />
Всі мИні, як виступав,<br />
Плескали в долоні.

Вчора в класі говАрив<br />
Я на зборах знову,<br />
Щоб нИхто з нас не робив<br />
ПомІлок у мові.

Я завжди про це кажу,<br />
Виступаю всЬоду!<br />
Обіцяю і пишу —<br />
Всім за прІклад буду!

Тож і прошу вас одне:<br />
У своїй газеті<br />
Ви, як кращого, й мИне<br />
ДайтИ на пАТреті.

Не одмовить прошу вас!<br />
АктивИст<br />
Карась Панас".

Наша відповідь проста —<br />
Так писати стидно.<br />
Твій портрет уже з листа<br />
Нам, Панасе, видно.