Над морем
Над морем
Три рибалки на ніч в море попливли,<br /> Чи не розживуться — спробувати щастя;<br /> Кожному нелегко з дітками прощаться,<br /> Всяк гадав про жінку, всі сумні були.
Чоловік працює, жінка плаче з горя;<br /> Як слід не поїли, як слід не спили...<br /> Море застогнало — страшно серед моря.
Моторошно стало — сонечко зайшло;<br /> Три дружини в хаті тихо собі пряли;<br /> Засвітили світло, в вікна позирали.<br /> Але там скрізь темно, глухо скрізь було.
Чоловік працює, жінка плаче з горя...<br /> З усієї сили море заревло.<br /> Вдарило грозою — страшно серед моря.
Розвиднілось ранком; трьох сіром несуть<br /> На піщаний берег з прірви хвилі перші;<br /> Падають удови на тіла померші...<br /> Годі побиватись — сльози не спасуть!
Чоловік працює, жінка плаче з горя;<br /> Всіх на кладовище згодом понесуть...<br /> А море бушує — не спинити моря.