Тарасові Мельничуку
над косовом сміється білий сип
яка заанґажована принада
а ти його прийми і вознеси
рожденний акы азъ во чреві ада
це алергія на звіриний крик
загубленого колеса в баюрі
це плаче серед паші вільний бик
сопе коняка загнана в алюрі
і я сопу і сохнуть три хрести
і під кущем похована корова
і гріш як вірш у пазусі хрустить