Над копицями стрункими...
Над копицями стрункими...
Над копицями стрункими<br /> Голубий, смугастий дим.<br /> Тихе озеро незриме<br /> Віє духом трав'яним.
Крик тривожного бекаса,<br /> А не знати, де бекас.<br /> Як густа, застигла маса,<br /> Стали просторінь і час.
Тільки ж сонця дай на луки —<br /> Оживе і фарба, й звук,<br /> І земля простягне руки<br /> До робочих темних рук.
1932