Колишу свою дитину<br />
І співаю їй.<br />
Люляй, люляй, любий сину,<br />
Поки ти ще мій.

Сон-ява мені віщує,<br />
Вітер вість несе. –<br />
Мати бачить, мати чує,<br />
Мати знає все.

Скоро підеш межи люди,<br />
Щоб служити їм.<br />
Шана й дяка тобі буде<br />
На шляху твоїм.<br />
На чолі твоїм корона<br />
І жезло в руці.<br />
В ризах, сину, ти червоних,<br />
Ввесь ти в багреці.

Без упину ллється слава<br />
На мою зорю –<br />
І гримить в народніх лавах:<br />
Радуйся, царю!

І на гору тебе, світе,<br />
Попровадить путь.<br />
Поведуть туди, а звідти<br />
На руках знесуть.

Колишу свою дитину<br />
І співаю їй.<br />
Люляй, люляй, любий сину,<br />
Поки ти ще мій.

Прага, 1940.