На звільнення з тюрми Лі Ганта
На звільнення з тюрми Лі Ганта
За правду, сказану розбещеній державі,<br /> Був Гант ув'язнений; але душею він<br /> Був вільний кожну мить, як той співець долин,<br /> Небесний жайворон, що знявсь на крила жваві.<br /> О ти, що стережеш свої замки іржаві!<br /> Ти думаєш, він знав лиш темний камінь стін,<br /> Аж поки вчув ключа такий повільний дзвін?<br /> Він вільно жив і там, найближчий родич славі!
В палацах Спенсера він таємничий цвіт<br /> Збирав, гуляючи. В віддалення туманне<br /> З одважним Мільтоном стремив одважний літ.<br /> І в царство власних дум, йому самому дане,<br /> Він заглядав не раз. Ні, не забуде світ<br /> Його й тоді, як вас і ваших слуг не стане!