На винищення лісу біля Дремленріга
Я йшов над Нітом; навкруги
Ягнята грались; тихий ранок
Вставав на сході під лунке
Перекликання коноплянок.
Я сів на кручі відпочить
I в думу поринyв глибоку —
I от з'явився з глибини
Переді мною дух потоку.
Хмурний і темний на виду,
Як хвилі збурені зимові,
Він так зітхнув, як восени
Зітхає вітер у діб...