На суд
На суд
Янка Купала (Іван Домінікович Луцевич)<br /> На суд
Перекладач: Дмитро Павличко
На суд вам, книжники, себе я віддаю,<br /> Судіте, як велить і пише ваш закон;<br /> Життя моє — то гніт і рани від припон,<br /> Але душа моя не збруднена в гною.
Я вашу обминав ненависну сім'ю,<br /> Фальшивим ідолам не видався в полон.<br /> Якщо я й проклинав, бентежачи ваш сон,<br /> То проклинав себе і мук своїх змію.
Грішив я так, як ви, не мав грішніших справ,<br /> Пив чарку гіркоти й терпіння — все до дна,<br /> Не знадила мене облуда ні одна.
Як звір, єдиний гріх мене душив і рвав,<br /> Мій злочин в тім, що я мав серце, серце мав!<br /> Але чи це така страшенна вже вина?
1915
----------------------------------------
На суд
Перекладач: Микола Зеров
На суд вам, книжники, себе я віддаю:<br /> Судіте по статтях, як пишеться в законі,-<br /> Усе життя я жив немовби на припоні,<br /> Та душу не віддав на зганьблення свою.
Минав я завжди вас і вашу всю сім'ю,<br /> Перед кумирами не гнувся у поклоні.<br /> Коли ж душа моя зривалась у прокльоні,<br /> Я гамував своїх неситих мук змію.
Не вкрив ганьбою я лиху громаду вашу,-<br /> Я горе пив щодня і лиха знав я чашу,<br /> Але до зрадницьких не долучився лав.
І маю гріх один, він тут, мов лев пустельний.<br /> Я винен в тім лише, що серце, серце мав.<br /> Скажіть же навпростець, що то є гріх смертельний!