На прощання, милий брате,
Що сказать тобі?
Моє серденько розтяте
Ниє все в журбі. В темну даль без повороту,
Може, зникнеш ти...
А нам треба б на роботу,
Бо люд кличе йти. До завітів будьмо ж певні;
Доки мисль руша,
Стіймо поруч, як найкревні,
Як одна душа! Обійнять навік немога,-
Обійму на час...
Доки світ, тяжка дорога
Не розлучить нас. Що кайдани та напасті?
Годі потурать...
За братів нам доля пасти,
За сестер вмирать! В гадці віки я з тобою,
Голубе ти мій!
Спогадай же хоть добою
У нудьзі німій!