Нову поживу, свіжу кров<br />
Дає цей світ ясний.<br />
Мене до свого лона знов,<br />
Природо, пригорни!

Гойдає хвиля в лад веслу<br />
І вдаль жене човна,<br />
І пасмо гір крізь хмарну млу<br />
Назустріч вирина.

Не змикайтесь, очі, очі!<br />
Світлий сон наснитись хоче?<br />
Гетьте, сни, хоч золоті! —<br />
Таж любов не в сні, в житті.

Блимають на водах<br />
Тисячами сузір'я,<br />
П'ють туманний подих<br />
Спраги повні узгір'я.

На затоці стихлій<br />
Зникли вітру й сліди,<br />
Заглядає стиглий<br />
Овоч в люстро води.