Колись село тебе пестило,<br />
Сад легким сумом засипляв,<br />
Понад колискою твоєю<br />
Шопена дух не раз витав.

І брав тебе малу на руки,<br />
Дівочі сни твої беріг,<br />
І мрів, що ти життя перейдеш<br />
З душею білою, як сніг.

Та помутніли чисті води,<br />
З рук твоїх випало весло,<br />
Життя на каламутних хвилях<br />
Тебе в болото занесло…

***

Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.