На братній могилі
На братній могилі
Скорбота, сум... зарані склав ти руки;<br /> Жива душа в могилу полягла;<br /> Не стало сил боротись проти муки,<br /> Нелюдських, кривд, невимовного зла.
За рідну волю бився ти зі тьмою,<br /> Святої правди мирові бажав;<br /> Життя твоє повік було тюрмою,<br /> Та ти його на інше не зважав.
Загинув ти,— взяла своє недоля,-<br /> Мов одірвалась вітка від гіллі;<br /> Насіння ж те зберуть онуки з поля,<br /> Що сіяв ти з любов’ю по ріллі.
Твоя труна незнана буде миру;<br /> Життя ж нове збудують труни ті...<br /> Молюся я, хай прийме душу щиру<br /> Замучений катами на хресті!